EnglishFrenchGermanItalianPortugueseRussianSpanish

24 вересня 2018 р. Б.

Курс «Йосиф та його брати»

У реколекційному центрі в с. Бобрівники з 21-23 вересня відбувався курс «Йосиф та його брати», проводили курс проповідники з Італії Санто та Анабелла. Цей курс був дуже сильним, тому що відкривав сутність і глибину стосунків у сім’ї як особистій, але також у сім’ї духовній, в якій кожен із нас є членом родини, і наше ставлення один до одного є важливим в очах Божих.

В житті ми можемо багато розчаровуватися чи бути зрадженими, і не тільки близькими, але й людьми які нас оточують, проте у таких речах ми найбільше досвідчуємо близькість Божу, Його присутність та любов.

У історії життя патріарха Йосифа ми могли спостерігати, шлях через який він пройшов: заздрість і злість братів, але в водночас особливо-ніжну любов батька Якова, зраду і відкинення, забуття власними рідними, страждання серед чужих людей, визнання і славу, спасіння цілого народу. А чи ми також не переживали хоча б одну таку ситуацію в своєму житті? Проте чого ми можемо навчитися від патріарха Йосифа, це великої, глибокої і безмежної довіри до Бога. Незважаючи на труднощі, які зустрічали його, та він завжди безперечно довіряв Богу, і постійно повторював, навіть до фараона, не боячись: «Це Бог мене провадить».

І коли він перебував на чужій землі, у нього народились 2 сини, в імені яких також відображається Божа присутність: Манассія (Що означає Бог дав мені забути всю мою недолю і ввесь дім батька мого) і Ефраїм (Бог зробив мене плодовитим у землі горя мого). А у нашому житті, ми також можемо замислитись, що Господь нам дав забути, від чого зцілив, а чим благословив і що подарував?

Під час курсу ми також досвідчили, дуже важливу річ, якщо є багато чого пробачати, то шлях до примирення є довгий. У Йосифа і його братів це зайняло 22 роки, а скільки це займає у нас? Найтяжче загоюються ті рани серця, яким потрібно більше часу.

У кожного з нас є що пробачати і кого пробачати, але як показав нам Йосиф, чи готові ми перші піти на примирення чи готові ми попросити пробачення у того, хто нас образив?

Коли брати визнали свій гріх, який вони зробили, саме це викликало примирення і покаяння. Ми повинні визнати свої помилки, і пробачити тих хто цього потребує, бо саме це зцілює серця, об’єднує та рятує. Без прощення ми сходимо додолу, а з прощенням піднімаємося.

Найбільшим нашим прощенням є Ісус, в особі якого Бог нам пробачив, давно і назавжди, і сьогодні промовляє словами: “Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною”.

Марія Григорів

Більше фото можна переглянути тут.